Немає лікарів, які виліковують усіх! Паціенти хвороб залежностей ослаблені не тільки генетично, але й процесом життя, в тому числі і алкоголем. Тому, багато хворих попадають в ситуацію «невиліковуванності». У всякому разі, у кожного лікаря, за період лікарської діяльності, були випадки «невиліковуванності».
Відсутність ефекту лікування дає шанс досліджувати причини відсутності ефекту лікування і причини небажання виліковуватись.

Звісно, однім хворим допомагають одні лікарі, іншим – інші, тому усі шукають свого лікаря. Кожен лікар може стати «передостаньою», чи тією «останьою краплею», яка «наситить» саме цього хворого мудрістю, здоров'ям і допоможе йому «перерасти» хворобу, бо сама залежність – це ознака інфантильності, коли дитина залежна від дорослих і саме з часом може прийти переломний момент «взросління» залежних і вони можуть взяти відповідальність на себе, чого як раз не бажають самі залежні, бо хочуть залишитися інфантильними. Тому багато залежних просто не доживають до «взросління». Природній відбір продовжується.
мало людей розуміють, не хочуть признавати і мало хто згоден з тим, що любов – це подарунок ЗВИЩЕ.

Не рідко, ті, хто має любов до себе від рідних чи близьких людей, то приймає це як само по собі зрозуміле явище і не цінують любов своїх рідних і близьких, не бажая признавати, що отримав подарунок Господа. Тільки коли втрачає ту людина, яка любила його, тільки тоді починають розуміти, що він (вона) втратив чи втратила.

В усі часи допомога та підтримка надходить людям за рахунок взаємодії з кимось. Лікар лікує навіть самим собою і дає інструмент та стимул можливості перемоги над хворобою. Але не усі готові і не всі дійсно бажають свого сцілення.
Багато хворих «підпадають» під ранг «невиліковних». У какожного лікаря бували випадки «невиліковності». Не має лікарів, які б вилікували усіх хворих!
Кожен може бути в чомусь зацікавлений більше, ніж у чомусь іншому. Одні надають перевагу одному вибору, інші – іншому. Це треба розуміти та змиритися. Не усі згодні переборювати труднощі життя. Багато людей ухиляються від труднощів через пияцтво. Для ісцілення важливо найти в чому саме полягає складність тверезого життя саме у цієї людини і на що ця людина згодна взамін випивки.

«SPIRITUS» у перекладі ДУХ. Усі знають як готують спирт. За рахунок підігрівання зброженного продукту, відбувається вихід етанолу в пар, який потім конденсується в спирт. Тобто, ми маємо процес виходу в НЕБУТТЯ з поверненням в БУТТЯ. Спиртні напої – це один із засобів з'єднання або контакту БУТТЯ І НЕБУТТЯ. Усі, спостерігаючі за вживаючими спиртне, мають змогу замітити, як після вживання алкоголю, людина змінюється буквально на очах. Тому, вживших спиртне часто нарікають «ОДЕРЖИМИЙ», маючи на думці, що одержала верх, заполонила чужа душа з НЕБУТТЯ, просякнувша в тіло того, хто вживав спиртне.